Історія церкви села Карпилівка

Ще в далекому 1927 році прийшла добра вістка – вістка спасіння в село Карпилівку, а приніс її брат Лінник Остап Федорович. Прийнявши святе водне хрещення, став членом Церкви християн віри євангельської с. Котів Ківерцівського району. Остап Федорович разом з братами й сестрами Котівської церкви, які часто приїжджали на євангелізацію в село, сіяли Слово Боже, що проникало до людських сердець та робило свою роботу. Так односельчани почали навертатися до Ісуса Христа. Серед них Свіргун Федір Охрімович, Федорчук Петро Андрійович, Лінник Антон Васильович, Тарасюк Дорош Терентійович, Свіргун Петро Охрімович.


Лінник Остап

 

Згодом у 1942-1945 роках до Христа навернулося ще двадцять чотири жителі с. Карпилівка, і в 1945 році вже нараховувалося тридцять сім членів Церкви християн віри євангельської. Вони відвідували церкви в с. Котів та с. Клевань, а також проводили богослужіння по домах у своєму селі. Дуже нелегко було в ті часи братам-першопрохідцям, їх гонили, переслідували, їх не приймали, але Слово Істини сіялося й проростало.

У 1944 році почалися арешти. За відмову від прийняття військової присяги, а також за те, що не хотіли брати до рук зброї, брати Лінник Остап Федорович, Назарчук Семен Григорович, Тарасюк Опанас Терентійович, Лінник Йосип Антонович були осуджені військовим трибуналом на 10 років позбавлення волі. Лінник Йосип Антонович, який був зовсім ще молодим, не повернувся назад, він загинув у таборі.

У 1946 році Карпилівська церква ХВЄ отримала реєстрацію, а вже в 1947 році її було знято й церкву приєднано до церкви Євангельських християн-баптистів у с. Мощаниця. Перед християнами були поставлені вимоги, які не відповідали святому Писанню, тому наші брати й сестри не прийняли цих вимог і вирішили проводити богослужіння у своєму селі Карпилівці без реєстрації. Гоніння, штрафи й арешти не припинялися.


Хата, у якій за радянських часів проводилися зібрання

У 1958 році (так званий рік примирення) брати з сіл Цумань, Башлики, Мощаниця, які були членами Мощаницької церкви євангельських християн-баптистів, стали провідувати Карпилівську церкву. Браття дійшли до спільної згоди, щоб об’єднатися, а також просити у влади дозволу на реєстрацію церкви в селі Цумань. Прохання було задовільнено.

У 1963 році під тиском влади молитовний будинок було перенесено в село Башлики, у хатину брата Федорчука Терентія (Терешка) Андрійовича. У 1965 році до складу Башлицької церкви входили віруючі з одинадцяти сіл і налічувалося 234 члени, серед яких сто чотири карпилівчани.

У 1963 році за слово Боже та відмову від прийняття присяги на 5 років позбавлення волі був осуджений брат Тарасюк Борис Опанасович, котрий повернувся в 1969 році в рідне село. Згодом він був рукопокладений на дияконське служіння, яке ніс до 1978 року. У цьому ж 1978 році Тарасюка Бориса Панасовича було рукопокладено на пресвітерське служіння, яке він виконує до цього часу.

У 1979 році в Башлицьку общину входили 14 сіл, а саме: Карпилівка, Цумань, Башлики, Ромашківка, Дубище, Путилівка, Мощаниця, Котів, Дерно, Олика, Грем’яче, Яківці, Скреготівка, Берестяне – і нараховувалось 383 члени. Будинок, у якому збиралися християни на богослужіння, став замалим, і тому брати й сестри, які проживали в селі Карпилівці, 19 серпня 1979 року відокремилися й стали проводити зібрання у своєму селі, у хаті брата Федорчука Петра Андрійовича. Пресвітерське служіння виконував брат Тарасюк Борис Опанасович.

У 1981 році з хати Федорчука Петра Андрійовича зібрання перейшло до брата Феня Талимона Захаровича, а в кінці 1986 року було проведено реконструкцію хати брата під молитовний будинок.
20 жовтня 1987 року Карпилівська церква християн віри євангельської, пройшовши немало труднощів, все-таки отримала реєстрацію.

Церква росла та з кожним роком збільшувалася. Молитовний будинок (хата брата Талимона) став тісним, тому перед братами постало питання будівництва нового. У травні 1990 року з Божою допомогою було розпочато будівництво, а вже 27 вересня 1992 року християни с. Карпилівки мали радісний день – День відкриття молитовного будинку.

Vолитовний дім у с. Городище (з травня 2007 року це окрема громада) було побудовано й відкрито завдяки спільним зусиллям членів Карпилівської церкви.

 

     


Телепередача
дивіться щосуботи
о 18.30,
повтор
у понеділок о 8.00
на "Новій Волині"

Архів


Радіопередача
слухайте щонеділі
о 20.10
на Волинському
обласному радіо

Архів