Тридцятилітній ювілей церкви Горохова

В гарний погожий ранок осіннього дня — 18 листопада 2018 року віруючі міста Горохова поспішали на святкове богослужіння в Дім молитви церкви Християн віри євангельської. День подяки Богові, який відбувається тут щороку в цю пору, збігся з важливою історичною датою в житті цієї помісної церкви — її тридцятиліттям. Гостинно усіх зустрічав прикрашений в українських колоритах Дім молитви, на першому плані якого - розгорнута Біблія, великий буханець домашнього хліба та кухоль води, безліч дарів природи, які виблискують розмаїттям кольорів, плоди, виплекані працею людських рук. Все це прийшло з великого Божого благословення. Це Він зрошував посіяне дощем, зігрівав його сонячним промінням, давав сил та здоров’я невтомно трудитися протягом року. За це в першу чергу й дякували Богові в цей день.
Розпочав святкове богослужіння пресвітер місцевої церкви Микола Вакуліч. Він висловив свою вдячність Богові за усіх присутніх, серед яких було багато горохівчан, жителів навколишніх сіл, що прибули віддати разом честь та хвалу Господу, та закликав до молитви за благополуччя нашого краю, який сьогодні переживає особливо непростий період.

Про головні події з історії зародження церкви у Горохові розповів її колишній диякон Петро Синюк. З короткої історичної довідки присутні дізналися, що існує згадка про те, що перші віруючі-пятидесятники з`явилися у 1935 році. Часи були непрості, тому збиралися по домах підпільно. Пресвітером в цей час був Агріпінін Олександр, його замісником — Краснецький Семен, дияконом — Маслечко Трохим з села Маркович. У воєнні та післявоєнні роки життя християн ускладнилося.

У 60-х роках минулого століття в Горохові поселилися сім`ї віруючих — Шелестів, Стадницьких, Осіповичів, Данилюків та ін., у зв`язку з чим відбувся новий виток розвитку християнства у районному центрі.

З часом кількість християн постійно зростала і у 1988 році була заснована церква, яка на цей час налічувала їх більше восьми десятків. Богослужіння проводились чотири рази на тиждень у будинку подружжя Анатолія Андрійовича та Надії Степанівни Данилюків, які із задоволенням відвели кімнату для таких цілей у ньому. Церква чисельно зростала, а тому все більшою була необхідність в Домі молитви. Великим було бажання мати власне церковне приміщення, а тому у 1990 році було придбано земельну ділянку, на якій в лютому цього ж року було закладено перший камінь. Відповідальними за будівництво були тогочасний пресвітер церкви Мельничук Я.Т. та Стадницький Ю.М. Через рік та сім місяців спільної наполегливої праці віруючих людей вони втішалися її результатом. У вересні 1991 року в Домі молитви, який прийняв у свої обійми християн, на першому богослужінні, яке проводилось тут, була виголошена молитва його посвячення Господу. З року-в-рік до церкви долучались спасенні люди, вона швидко множилася кількісно — в перші роки її заснування водне хрещення по вірі приймало до трьох десятків людей. Сьогодні кількість її членів складає понад три сотні чоловік. В церкві діє три хори, співочі гурти, дитяча недільна школа, в якій навчається 134 учні, духовий оркестр, відомий своєю майстерною грою далеко за межами області.

Завдяки праці християн церкви міста Горохова в селах Підбереззя, Холонів, Печихвости, Мирків, Лобачівка, Пустомити Горохівського району та селі Конюхи Локачинського району зародилися такі ж євангельські церкви.

Кожен із пресвітерів церкви у Горохові, які змінювали один одного на цьому відповідальному служінні, дбав про те, щоб приміщення Дому молитви було доглянутим та охайним. Сірук М.Т., який є висококласним столяром, та Сусь М.В., який є хорошим спеціалістом з усіх будівельних робіт, доклали багато особистої праці для того, щоб Дім молитви мав сучасний гарний вигляд, щоб створити у ньому всі зручності для тих, хто відвідує його, щоб поряд із ним з’явилося прекрасне приміщення недільної школи, в якому відбуваються заняття багатьох її груп, проводять свої репетиції співочі гурти та духовий оркестр.

Місцева церква будує свої відносини з церквами інших діючих християнських конфесій за принципами партнерської співпраці та рівності. Тому почесними гістьми свята були пресвітер церкви Євангельських християн баптистів з села Скобелки Петро Шумчук та пресвітер церкви Адвентистів сьомого дня міста Горохова Станіслав Ношин. Вони вітали місцевих віруючих зі святом та проповідували Слово Боже.
Проповіді та привітання перепліталися зі співом хору та гурту, декламаціями віршів, виступами учасників недільної школи.

Розділити радість місцевої громади прибув заступник старшого пресвітера Волинського об’єднання Української церкви християн віри євангельської Василь Паламарчук, який в своїй промові доносив присутнім вічні істини про вдячність Богові і людям, закликав виховувати у собі цю важливу чесноту.

Пройшло відносно небагато часу, відколи в Горохові заснована церква, проте на сторінках її історії вписано багато радісних подій. успіхів та здобутків. У зв`язку з тим, що приміщення Дому молитви стає для присутніх тіснуватим, на сьогодні під керівництвом пресвітера Миколи Вакуліча та того ж самого Юрія Стадницького, який відповідав колись за зведення Дому молитви, активно ведуться будівельні роботи з його розширення, які наближуються до завершення. Місцеві християни сподіваються, що ще один світлий і просторий зал та кімнати невдовзі будуть також наповнені спасенними людьми та учнями недільної школи. Вони роблять все необхідне, щоб люди почули вістку Євангелії.

Богослужіння завершилось спільною молитвою, в якій усі щиро дякували Господові за все — за Боже Слово, за хліб, за воду, за урожай полів та садів… За прожитий час, за Його допомогу у всіх добрих справах та починаннях у житті церкви міста Горохова, яка має свою особливу та багату різними неповторними подіями історію, несли Йому хвалу і честь.

Ігор Крощук