Ісус Христос учора, і сьогодні, і навіки той самий!
V З’їзд волинської молоді церкви ХВЄ

Під таким гаслом пройшов V З’їзд волинської молоді церкви ХВЄ, який цього року припав на 6-8 серпня. Незмінний жовто-білий намет на березі Стиру в селі Рованці, що вже став своєрідним символом з’їзду, знову запросив послухати християнські семінари, проповіді, пісні, а також розділити дружнє спілкування та з’єднатися у спільній молитві до Господа.

Відкриваючи форум, голова оргкомітету Ігор Панфілов зазначив: «Це нормально — змінюватися. Тільки Бог незмінний, бо досконалий. Не потрібно боятися визнавати, що наші погляди змінилися, бо ж ми ростемо! …Людина ненадійна, тому що змінна. Тому — наша надія на Господа, Який вчора, сьогодні й навіки Той Самий!»

З’їзд відвідали заступник старшого єпископа ЦХВЄУ Микола Синюк, старший пресвітер ЦХВЄ Волині Михайло Близнюк, його заступник Василь Паламарчук, скарбник волинського об’єднання Микола Лотоцький, єпископ Степан Веремчук (Луцьк), єпископ Павло Федорук (Крим), пастори Микола Вакуліч (Горохів), Євген Мельничук (Луцьк), Іван Білик (Нижньогородська обл.), Ігор Скоць (Луцьк), Петро Іванов та Василь Лаботський (гості зі США) та інші.

Заключну проповідь на відкритті конгресу виголосив Михайло Близнюк. На прикладі праведників, які, згідно з Посланням до євреїв, «повмирали за вірою, не одержавши обітниць», єпископ мотивував молодих людей пізнавати Божу волю й жити вірою. «Ці люди йшли за вірою. Віра — попереду, а вони — за нею. Чи знаємо ми сьогодні, за ким йдемо? — запитував служитель. — Ці люди йшли за Божими обітницями. Чи знаємо ми, що пообіцяв Ісус Христос? Людина, яка знає Божі обітниці, ні на що їх не проміняє!.. Не бути б нам у стані байдужості, людьми, яких не цікавить ні Божий дотик, ні Божий голос!»

Основним спікером з’їзду став Михайло Мокієнко (молодший). Він вів семінари «Місія в історії церкви» і «Історія П’ятидесятництва» у першій половині другого та третього дня.

Цитати із семінарів: «Перший акт місії — Бог посилає на землю Свого Сина, другий акт — Отець посилає на землю Святого Духа, третій акт — Господь посилає Церкву», «Вільям Сеймур казав: кількість хрещених Духом Святим і кількість місіонерів має бути однакова!», «Місіонерство — не одне із служінь Церкви, а фундаментальна причина її існування. Місія — ДНК Церкви», «Наша сила не в кількості, наша сила — в єдності!», «Глибина наших переконань визначає нашу спроможність явити Христа цьому світові», «Люди приходять до нашої спільноти пропорційно до близькості наших стосунків, до того, скільки любові між нами», «На місіонерську спроможність сильно впливає рівень есхатологічного очікування Церкви», «Повнота Божого благословення приходить на повноту вірності в повноті випробувань», «Сходження Святого Духа готує церкву до гонінь і мучеництва», «Найчастіше гоніння приходять з таких причин: 1) релігійна (ворожнеча, заздрість з боку панівної релігії); 2) політична (коли християни переходять дорогу інтересам правителя); 3) соціальна (наприклад, позиція християн проти рабства); 4) економічна (згадайте ситуацію в Ефесі, коли проповідь Павла поставила під загрозу прибутки місцевих ювелірів)», «Сьогодні — мучеництво не завершилося, євангелізації не завершилися, тому і П’ятидесятниця не завершилася!», «Сьогодні ми такі, які ми є, бо стоїмо на плечах наших попередників!», «П’ятидесятництво в ХХ ст. не виникло, а відродилося», «Говоріння іншими мовами може бути результатом богословського рішення, а може бути реакцією на спонтанний духовний прояв», «Дві речі, які викликають пробудження: 1) дія Святого Духа; 2) твоя готовність страждати».

Музичне служіння впродовж з’їзду вели молодіжні хори з Горохова, Цуманя, Лища, Каменя-Каширського, Нововолинська, духові оркестри з Торчина та Горохова, співали гурти «Єдність», «Левит» та інші.

Заключну проповідь на закритті з’їзду виголосив єпископ Микола Синюк. Служитель говорив про важливість правильного вибору в житті, про орієнтири, якими варто скористатися в молодості. «Ми живемо в мінливому світі, — зазначив він. — І можна заблукати, якщо взяти за власний орієнтир щось непостійне. Є — Незмінний, Орієнтир, Маяк, Основа — Господь наш Ісус Христос! …Він прийшов на землю, змінивши Свій статус (але не суть), ставши людиною заради нас, для того, щоб ми могли змінитися в Його образ. А для цього «виходьмо до Нього поза табір…» (Євр.13:13). Ми сьогодні отаборилися нашими зв’язками, знайомствами… Виходьмо за табір до Ісуса, понесімо Його слово, Його істину, а коли потрібно, то й ганьбу!»

У кінці майже кожного зібрання з’їзду лунали заклики до покаяння, до духовного зросту, до активності в служінні, на які відгукнулося багато молодих людей.

Дмитро ДОВБУШ

Дивитися фотогалерею