Свято у горохівській церкві

26 вересня 2021 р. церква ХВЄ міста Горохова відзначала подвійне свято: День подяки та 30 років з дня відкриття дому молитви.

Гарний сонячний день зібрав у стінах оновленого храму (кілька років тому приміщення значно розширили) сотні місцевих віруючих та гостей. Лейтмотивом усього святкового богослужіння було слово «подяка». Подяка за хліб насущний, за плоди землі, за більш як тридцятилітній шлях місцевої церкви, за спасенні душі, за нові церкви, утворені силами горохівчан, за мирне небо та свободу проповіді Євангелії.

Євген Мельничук, який багато допомагав у будівництві дому молитви, брат Ярослава Мельничука першого пресвітера горохівської церкви нагадав про важливість подяки Богові на прикладі біблійної історії про десять прокажених.

Після подячної молитви слово привітань було надано пресвітерам дочірніх церков, що були утворенні силами та з благословення горохівської церкви: це громади у селах Підбереззя, Печихвости, Мирків, Холонів та Конюхи.

Короткі проповіді та побажання церкві мали головний редактор журналу «Благовісник» Юрій Вавринюк та головний редактор газети «Голос надії» Юрій Троць, пресвітер Микола Сірук, який певний час ніс пастирське служіння у місцевій церкві, почесний старійшина, єпископ Степан Веремчук.

Почесними гостями свята були і представники влади: міський голова Віктор Годик та депутат Верховної ради В’ячеслав Рубльов. Вони дякували віруючим за активну громадську позицію, вклад у духовне життя міста та країни і просили молитися за владу та українську державу.

Почесний пастор церкви Петро Синюк ознайомив присутніх з історією церкви та ходом будівництва дому молитви.

Завершив святкове богослужіння старший пресвітер Волинського об’єднання церков ХВЄ, єпископ Михайло Близнюк.

З історії церкви м. Горохів.

Перші згадки про віруючих-пятидесятників з`явилися у 1935 році. Пресвітером в цей час був Агріпінін Олександр, його замісником — Краснецький Семен, дияконом — Маслечко Трохим з села Маркович. У воєнні та післявоєнні роки життя християн ускладнилося.

У 60-х роках минулого століття в Горохові оселилися сім`ї віруючих — Шелестів, Стадницьких, Осіповичів, Данилюків та ін., у зв`язку з чим відбувся новий виток розвитку християнства у районному центрі.

Як самостійна громада горохівська церква ХВЄ була започаткована у часи Перебудови у 1988 році. 7 липня у приватному будинку подружжя Анатолія та Надії Данилюків відбулося перше богослужіння. На той час церква налічувала уже 86 членів, тому проблема приміщення для зібрань стояла досить гостро.

У грудні цього ж року молода громада придбала земельну ділянку для майбутнього дому молитви по вулиці Коцюбинського, 23. У наступному році, у квітні, подали заяву на реєстрацію цієї ділянки, але отримали відмову. Довелося реєструвати на приватну особу, а згодом, коли державна політика щодо віруючих змінилася, перереєстрували на церковну громаду.

7 лютого 1990 року розпочалися роботи на місці майбутнього храму: викопали котлован. Будівництво йшло швидко, хоча влада і робила спроби завадити роботі.

На той час пресвітерське служіння ніс Ярослав Мельничук, дияконське — Микола Сірук та Сергій Стадницький. У цьому ж році обрали ще двох дияконів: Петра Синюка та Михайла Суся.

А 8 вересня 1991р. відбулося урочисте відкриття дому молитви. Церква зросла і згодом назріла потреба в утворенні нових церков у навколишніх селах. Спочатку це були дочірні церкви, а згодом окремі самостійні громади з власними домами молитви. Це церкви у селах Конюхи, Підбереззя, Холонів, Печихвости і Мирків. Допомагала церква і у становленні церков у селах Пустомити і Лобачівка, де служителями стали місцеві брати.

Церква росла кількісно, з’являлися нові служителі та нові напрямки служіння. 6 лютого 2005 року Ярослав Мельничук за станом здоров’я залишив служіння пресвітера, передавши його Миколі Сіруку. Другим пресвітером церкви був обраний Михайло Сусь. З 22 грудня 2013 року пресвітерське служіння несе Микола Вакуліч, а 22 грудня 2019 року другим пресвітером церкви обраний Віталій Рощина. Ярослав Тихонович Мельничук відійшов у вічність у липні 2007 року.

З часом приміщення дому молитви уже не вміщало присутніх, тому у 2017 році церква розпочала будівництво додаткового приміщення. І вже у травні 2020 року основний зал за рахунок прибудови збільшився майже удвічі.

На сьогоднішній день церква налічує 299 членів. Вона бере активну участь у духовному служінні обласного об’єднання та у громадському житті міста. У церкві служать дитячий, молодіжний та центральний хори, 4 музичних гурти. А духовий оркестр під керуванням Віктора Назарчука відомий далеко за межами Волинської області. У недільній школі навчається більше 100 дітей. Активно діють підліткове, молодіжне, сімейне, соціальне, місіонерське служіння. На базі церкви відкритий філіал Львівської Богословської Семінарії, на якому навчається 20 студентів.



(збільшити)

Фото:
Оксана Лісова, Юрій Вавринюк

 

 

Про церкву